agonia english v3 |
Agonia.Net | Policy | Mission | Contact | Participate | ||||
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
||
![]() |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | |||||
Article Communities Contest Essay Multimedia Personals Poetry Press Prose _QUOTE Screenplay Special | ||||||
![]() |
|
|||||
![]() |
![]()
agonia ![]()
■ Nothing sought ![]()
Romanian Spell-Checker ![]() Contact |
- - -
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 2010-02-08 | [This text should be read in ukraine] | «Був Ñ– півень – шпори мав, Їв за трьох, за трьох горлав, Ð Ñк угледить шуліку, То Ñк гримне: – Ку-ку-ріку!» (М. Стельмах) Такого півнÑ, Ñк у Ñтарої Мотрі, не було на веÑÑŒ приÑілок. Гарний-прегарний, багатоколірний із ÑÑкраво-червоним гребенем та Ñережками, із золотими шпорами, ходить Ñобі, Ñк цар, поміж курми Ñ– порÑдок наводить, навіть половик боїтьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, деÑÑтою хмарою обминає Мотрине подвір’Ñ, – лицар, не півень! Відколи має Ñтара ÐœÐ¾Ñ‚Ñ€Ñ ÐŸÐµÑ‚Ñ€ÑƒÑÑ (так назвала Ñвого півнÑ), вÑÑ– ÑуÑідки почали вимінювати в неї ÑйцÑ, щоб підÑунути квочку, надіючиÑÑŒ мати такого півнÑ, Ñк ПетруÑÑŒ. – ОбмінÑйте Ñ– ви, бабуÑенько, в Мотрі ÑйцÑ, – благаємо Ñ—Ñ— ми з Іванком. – Ðе морочте мені голову дуриÑвіти, Ñйце – Ñйцем! – махає рукою баба Ñ– Ñтавить під квочку від Ñвоїх зозулÑÑтих. Ðеобмінює, бо поÑварилиÑÑŒ Ñаме через ПетруÑÑ, Ñкий перелетів через тин Ñ– «виорав» бабині грÑдки. Що порбиш, треба вирішати Ñамим, бо нам Ñтрах хочетьÑÑ Ð¿Ð¾Ñ…Ð²Ð°Ð»Ð¸Ñ‚Ð¸ÑÑ Ñаме таким півнем, Ñк Мотрин ПетруÑÑŒ. Таки того Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ–ÑÐ»Ñ Ð¾Ð±Ñ–Ð´Ñƒ, коли Ñтара ÐœÐ¾Ñ‚Ñ€Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÐ»Ð° корову на паÑовиÑько, а ПетруÑÑŒ деÑÑŒ на ÑуÑÑ–Ñдньому городі поравÑÑ Ð² грÑдках, ми з Іванком полізли до Мотриного курника Ñ– «позичили» одне Ñйце, Ñке підÑунули під бабину квочку. ГоÑподи СвÑтий, Ñкільки було того дива, коли курчата з Ñєць вилуплювалиÑÑ! – Відколи Ñ”-м, такого чуда не видала: поÑтавила під квочку дванадцÑть Ñєць, а вилупилоÑÑŒ, нівроку, тринадцÑть пітÑток, з одного ÑÐ¹Ñ†Ñ Ð²Ð¸Ð¹ÑˆÐ»Ð¸ близнÑта, – вÑім розказувала баба МаріÑ, а ми з Іванком ховалиÑÑŒ поза хатою, щоб поÑміÑтиÑÑ Ð· бабиних близнÑÑ‚. Ðе минуло багато чаÑу Ñ– не Ñтало Мотриного ПетруÑÑ, продала його Ñтарому Микиті на Ñуп, піÑÐ»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, Ñк ÐœÐ°Ñ€Ñ–Ñ Ð“Ð°Ñ„Ñ–Ñ—Ð½Ð° зловила його наводÑчи порÑдок на Ñ—Ñ— грÑдках Ñ– зламала бідному ніжку. Та зате тепер такого півнÑ, Ñк у баби Марії, нема на веÑÑŒ приÑілок – гарний-прегарний, багатоколірний із ÑÑкраво-червоним гребенем та Ñережками Ñ– золотими шпорами, ходить Ñобі, Ñк цар, поміж курми Ñ– порÑдок наводить, навіть половик боїтьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, деÑÑтою хмарою обминає бабине Ð¿Ð¾Ð´Ð²Ñ–Ñ€â€™Ñ â€“ лицар, не півень!
|
||||||||
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
|||
![]() | |||||||||
![]() |
Home of Literature, Poetry and Culture. Write and enjoy articles, essays, prose, classic poetry and contests. | ![]() | |||||||
![]() |
Reproduction of any materials without our permission is strictly prohibited.
Copyright 1999-2003. Agonia.Net
E-mail | Privacy and publication policy