agonia
english

v3
 

Agonia.Net | Policy | Mission Contact | Participate
poezii poezii poezii poezii poezii
poezii
armana Poezii, Poezie deutsch Poezii, Poezie english Poezii, Poezie espanol Poezii, Poezie francais Poezii, Poezie italiano Poezii, Poezie japanese Poezii, Poezie portugues Poezii, Poezie romana Poezii, Poezie russkaia Poezii, Poezie

Article Communities Contest Essay Multimedia Personals Poetry Press Prose _QUOTE Screenplay Special

Poezii Romnesti - Romanian Poetry

poezii


 
Texts by the same author


Translations of this text
0

 Members comments


print e-mail
Views: 1165 .



Фокус-покус
prose [ ]
Оповідання для дітей

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
by [mihaylo ]

2010-02-08  | [This text should be read in ukraine]    | 



ФОКУС-ПОКУС

«... хто не вірить най полічить, що тут є шістнад-цять!», – докінчив зарубувати вістрям топірця по гладкій корі бука Юрко Калинишин, і глипнувши на мене, – Тепер полічи!
– Один, два, три, чотири, – лічу уважно, щоб не перескочити жодної зарубки, – ...чотиринадцять, п’ятнадцять, шістнадцять!
– Тепер віриш, Фомо недовірливий? – шкіриться на мене.
Тремтливо веду вершками пальців по букових ранах і махаю головою, що вірю в його фокус-покус.
– А тепер твоя черга, якщо в тебе вийде рибка* моя, ми так домовились, ні?
«Домовились, але побачиш ти рибку коли я поцілую свій лікоть, бо в мене не вийде – в мене ніколи нічого не виходить», – думаю собі.
– Досить продавати квасолю! – нібито сердиться, простягаючи мені сокиру. – Починай фокус-покус!
Я беру уважно топірець і, притаївши дух, починаю зарубувати вістрям по буковій корі, промовляючи магічні слова:

«Нарубаю рубаничок**,
нарубаю двадцять,
хто не вірить, хай полічить,
що тут є шістнадцять!».

І знову берусь лічити букові рани:
– Один, два, три, чотири... чотиринадцять, п’ятнадцять, шістнадцять! Шістнадцять-шістнадцять-шістнадцять! – радісно вигукую, підскакуючи на одній нозі около бука.
– Ось видиш? А ти – не зможу та все не зможу... – радіє більш за мене Юрко і має за що, бо я лізу до кишені і подаю йому ножик, який мені дідусь Микола подарував. Правда, жаль ножика, але слово – словом, фокус – фокусом, і гайда через левади додому, страх бажається побачити, які очі випулить Іванко, коли побачить мій фокус-покус.
Знайшов його бавлячись з сусіднім щеням, хапаю з дроварні сокирку і тягну його за собою до кінця городу, де височить стрункий явір.
– Ти сцо? – дивується Іванко.
– Я тобі фокус-покус покажу, такий що аж-ж-ж, а-ж-ж-ж... – не знаю, з чим порівняти мій фокус, і замахуюсь сокиркою на явора.
– Стій! – зупиняє мене Іванко. – Це той фокус-покус. «Налубаю лубаничок», той – га?
– Т-т-и з-з-відки?.. – затинаючись від подиву, запитую випуливши на нього очі, хоча і чекав, що то він на мене випулить.
– Мене дідусь навчив ще позавчола, коли я плакав іти до школи, за тобою, – махнув байдуже рукою Іванко.
– А ти не міг мене навчити? – з досадою дорікаю йому.
– Хотів та забув, – зітхнув Іванко.
Далі ми дивимось ніяково один на одного і мовчимо, поки Іванко не перериває тишу:
– Я вчола Юлка Калинишиного нав...
– Кого?! – не своїм голосом заревів я.
– Юлка Калинишиного, коли він...
Далі вже не слухаю Іванка. Кидаю сокиркою куди попало і відхожу сердитий на Юрка, на Іванка, на діда Миколу – на всіх, і на себе самого...

* Рибка – рибкоподібний ножик.
** Рубаничка – зарубка.

.  | index








 
shim Home of Literature, Poetry and Culture. Write and enjoy articles, essays, prose, classic poetry and contests. shim
shim
poezii  Search  Agonia.Net  

Reproduction of any materials without our permission is strictly prohibited.
Copyright 1999-2003. Agonia.Net

E-mail | Privacy and publication policy

Top Site-uri Cultura - Join the Cultural Topsites!